шляґун

Шляґу́н. Забіяка. Слідувала промова д-ра Офнера, звісного поступового політика і посла. Він дуже симпатично відніс ся до нашої справи, представив ціле пекло шляхотского режіму в Галичині та заявив, що всіма силами буде старати ся в парляменті о провіренє виборів звісних шляґунів, хотяй заздалегідь знає, що вибрані “з волі народу ” посли з уміють викрутити ся (Б., 1907, 62, 3)

// нім. schlagen — бити, вдаряти, der Schläger — забіяка, die Schlegerei — бійка; порівн. пол. szlagon, заст. — справжній шляхтич (провінційний).