шлєп

Шлєп, експр. Шлейф, хвіст (буквально — те, що волочиться ззаду). Довгами не журіться, се ще не так дуже много, хоть як чоловік сумлінний, він таким “шлепом” мусить хоть трохи журитися (Коб., Листи, 57, 363)

// порівн. нім. schleppen- 1) тягти, волочити, 2) волочитися по землі, schleifen — тягтися, волочитися, die Schleppe — шлейф.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me