1. Українська літературна мова на Буковині

шматка

Шма́тка. Зменш, від шмата. Ганчірочка, платника. Мама саме перебирала між ґудзами шматок, у котрих знаходилося зав’язане деяке насіння (Коб., Огрівай, сонце..., 211)

// пол. szmatka — ганчірочка, клаптик.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шматка — див. ГАНЧІРКА. Словник синонімів Караванського
  2. шматка — див. ганчірка; частина Словник синонімів Вусика
  3. шматка — ШМА́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що шмати́на 1. Рана була зовсім пуста. Вовкун промив її водою з поблизької кернички, зав'язав шматкою (І. Франко); Інженер-механік з'являється першим; витирає шматкою замаслені руки (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
  4. шматка — шма́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. шматка — -и, ж., розм. Те саме, що шматина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шматка — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови
  7. шматка — ШМА́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що шмати́на 1. Рана була зовсім пуста. Вовкун промив її водою з поблизької кернички, зав’язав шматкою (Фр., III, 1950, 27); Інженер-механік з’являється першим; витирає шматкою замаслені руки (Логв., Давні рани, 1961, 41). Словник української мови в 11 томах
  8. шматка — Шматка, -ки ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою. ЕЗ. V. 210. Словник української мови Грінченка