1. Українська літературна мова на Буковині

штраф

Штраф; штроф. Штраф, покарання. Бідним людям дала ся [зима] гайбільше взнаки тому, що не мали чим так довгий час палити, а коли пішов який бідолаха в ліс назбирати хворосту, то паньскі посіпаки і лісничі пишуть до “штрофу" і треба або в арешті сидіти, а ні — то відробити навесні (Б., 1909, 63, 3)

// нім. die Strafe — покарання, кара, штраф.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штраф — (стягнення) пеня, іст. гривна, (у шашках) хук, фук; штрап; п! КАРА. Словник синонімів Караванського
  2. штраф — Неустойка (штраф, пеня) визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Н. (ш. Словник термінів законодавства України
  3. штраф — [штраф] -фу, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови
  4. штраф — моск. гривна гривна, вира Словник чужослів Павло Штепа
  5. штраф — рос. штраф 1. Примусова плата за невиконання або неналежне виконання умов договору для підвищення договірної дисципліни й відшкодування збитків стороні, стосовно якої не виконані договірні зобов'язання і яка зазнала матеріальних збитків. Eкономічна енциклопедія
  6. штраф — ШТРАФ, у, ч. Грошове стягнення, яке накладають як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. Він [писар] брав хабарі на всі боки, .. клав половину штрафів з селян в свою кишеню (І. Словник української мови у 20 томах
  7. штраф — штраф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. штраф — (англ. fine) 1. грошове стягнення, що накладає суд або адміністративний орган у випадках і межах, встановлених законом або обумовлених контрактом (угодою). Економічний словник
  9. штраф — -у, ч. Грошове стягнення, що накладається як покарання, перев. в адміністративному або судовому порядку. || Покарання, стягнення за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. штраф — (нім. Strafe, букв. – покарання) грошове стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. штраф — ШТРАФ (грошове стягнення як покарання за щось), ПЕНЯ́, КА́РА діал. — Добре, що я вас піймав, а то б ви могли впасти, — повчально сказав міліціонер. — Три карбованці штрафу, громадянин (В. Словник синонімів української мови
  12. штраф — Штраф, -фу; штра́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. штраф — ШТРАФ, у, ч. Грошове стягнення, яке накладається як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. Він [писар] брав хабарі на всі боки, ..клав половину штрафів з селян в свою кишеню (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах