штраф

Неустойка (штраф, пеня)

визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Н. (ш., п.) може забезпечуватися лише дійсна вимога. Кредитор не вправі вимагати сплати Н. (ш., п.), якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Цивільний кодекс України, Стаття 179

Джерело: Словник термінів, уживаних у чинному законодавстві України на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штраф — Штраф; штроф. Штраф, покарання. Бідним людям дала ся [зима] гайбільше взнаки тому, що не мали чим так довгий час палити, а коли пішов який бідолаха в ліс назбирати хворосту, то паньскі посіпаки і лісничі пишуть до “штрофу" і треба або в арешті сидіти... Українська літературна мова на Буковині
  2. штраф — (стягнення) пеня, іст. гривна, (у шашках) хук, фук; штрап; п! КАРА. Словник синонімів Караванського
  3. штраф — [штраф] -фу, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови
  4. штраф — моск. гривна гривна, вира Словник чужослів Павло Штепа
  5. штраф — рос. штраф 1. Примусова плата за невиконання або неналежне виконання умов договору для підвищення договірної дисципліни й відшкодування збитків стороні, стосовно якої не виконані договірні зобов'язання і яка зазнала матеріальних збитків. Eкономічна енциклопедія
  6. штраф — ШТРАФ, у, ч. Грошове стягнення, яке накладають як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. Він [писар] брав хабарі на всі боки, .. клав половину штрафів з селян в свою кишеню (І. Словник української мови у 20 томах
  7. штраф — штраф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. штраф — (англ. fine) 1. грошове стягнення, що накладає суд або адміністративний орган у випадках і межах, встановлених законом або обумовлених контрактом (угодою). Економічний словник
  9. штраф — -у, ч. Грошове стягнення, що накладається як покарання, перев. в адміністративному або судовому порядку. || Покарання, стягнення за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. штраф — (нім. Strafe, букв. – покарання) грошове стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. штраф — ШТРАФ (грошове стягнення як покарання за щось), ПЕНЯ́, КА́РА діал. — Добре, що я вас піймав, а то б ви могли впасти, — повчально сказав міліціонер. — Три карбованці штрафу, громадянин (В. Словник синонімів української мови
  12. штраф — Штраф, -фу; штра́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. штраф — ШТРАФ, у, ч. Грошове стягнення, яке накладається як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. Він [писар] брав хабарі на всі боки, ..клав половину штрафів з селян в свою кишеню (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах