штучно

Шту́чно. Присл. до штучний. Найбільше надії виявляв Грінка. З видимим задоволенєм роззирав ся він по вишках салі, трохи з трудом повертаючи штучно причесану голову в стоячім, твердім, як дошка, ковнірику (Галіп, 92)

// пол. sztucznie — 1) штучно, штучним, неприродним шляхом, 2) перен. неприродно, вимушено, 3) заст. вправно, по-мистецькому.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штучно — див. удавано Словник синонімів Вусика
  2. штучно — ШТУ́ЧНО. Присл. до шту́чний². Явища анабіозу також бувають природні, але їх можна утворити й штучно (Ю. Смолич); [Мічурін:] Я штучно і тактично підставив природі сприятливі умови для створення нового сорту. Словник української мови у 20 томах
  3. штучно — шту́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. штучно — Присл. до штучний II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штучно — ШТУ́ЧНО. Присл. до шту́чний³. Явища анабіозу також бувають природні, але їх можна утворити й штучно (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 176); [Мічурін:] Я штучно і тактично підставив природі сприятливі умови для створення нового сорту. Словник української мови в 11 томах
  6. штучно — Штучно нар. 1) Искусно. Штучно та гарно сорочки вишивають. МВ. ІІІ. 121. Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. Бач, як воно штучно (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях. Словник української мови Грінченка