юдженє

Ю́дженє. Назва дії за знач. юдити. Але іменно се, що в тій брошурі нема ані одної думки, висказаної безпідставно, розлютило росийских аґентів в Австриї і они в своїй заїлости дійшли до безсоромного юдженя росийского правительства против Українців (Б., 1895, 13, 1); Те юдженє є політичне і противдержавне (Б., 1895, 13, 2)

// пол. judzenie — юдження.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me