юдити

Ю́дити. Нацьковувати. Наші домородні кацапи майстерски уміють юдити і водити наших відважних патриотів за ніс (Б., 1895, 8, 1)

// пол. judzić — юдити, нацьковувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юдити — див. підбурювати Словник синонімів Вусика
  2. юдити — юджу, юдиш, недок., перех., діал. Під'юджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юдити — Ю́ДИТИ, ю́джу, ю́диш, недок., кого, діал. Під'юджувати. [Матрона:] А що, Юдо, юдиш? О, не діждеш довго юдити! (І. Франко); Юдники є навіть в церкві, у маковиці – звідти вони юдять людей, аби в церкві говорили та сміялись (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. юдити — ю́дити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  5. юдити — Ю́дити, ю́джу, ю́диш, ю́дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. юдити — Ю́ДИТИ, ю́джу, ю́диш, недок., перех., діал. Під’юджувати. [Матрона:] А що, Юдо, юдиш? О, не діждеш довго юдити! (Фр., IX, 1952, 400). Словник української мови в 11 томах
  7. юдити — Ю́дити, юджу, ю́диш гл. Подстрекать; искушать. Нечистий дух Юда юдит християнина, аби один другого бив. ЕЗ. V. 101. см. під'юджувати. Словник української мови Грінченка