іритуватися

Іритува́тися. Нервуватися, дратуватися. Не іритуйтесь за такий листковий папір, вже по раз другий, як пишу до Вас, кінчиться мені, а я не люблю листів переривати (Коб., Слова..., 256); На статтю Єфремова і стара Косачева хоче відповідати. Чого люди іритуються, коли я сама собі з всього нічого не роблю цілком? Коли яка праця є сильна, то вона сама борониться, а як вона несильна, то що їй оборона поможе (Коб., Листи, 133, 533)

// пол. irytować — дратувати, сердити, irytować się — дратуватися, сердитися; див. іще іритация.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іритуватися — див. перечити; сердитися Словник синонімів Вусика
  2. іритуватися — іритува́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. іритуватися — іритува́тися нервуватися, злитися; хвилюватися (ст): Хлопці на Знесінні били по писку всіх, хто відпроваджував їхніх дівчат вечором. Вважали цих дівчат до певної міри своєю власністю. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. іритуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що злоститися; дратуватися, сердитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. іритуватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  6. іритуватися — Іритува́тися, -ту́юся, -ту́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. іритуватися — ІРИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що злости́тися; дратуватися, сердитися. Слухайте, голубчику, ..не іритуйтеся, не псуйте собі здоров’я (Коцюб., III, 1955, 444); — Ну й гади!.. От гади!.. що ти з отаким.. робитимеш?..— іритувався Панько (Еллан, II, 1958, 28). Словник української мови в 11 томах