іррідентский

Ірріде́нтский. Прикм. від ірріде́нта. Збори народних радикалів німецких у Відни видвигнули явно ірріде́нтский оклик пангерманізму (Б., 1899, 35, 2).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me