ґердан
Ґерда́н. Жіноча нашийна прикраса з бісеру. Душа радуєть ся, коли побачить людина оті гуцульскі прикраси: полиці, столики, калитки, а відтак ручники, ґердани, вишивки і т. п. Се є гарне, і вся наша громада, що купує все тандитні і сьмішні дивани, чи там всяку иньшу віденьску сецесію, повинна тепер звернутись до краєвого базару і купувати там всьо своє, не дороге, а справді дуже гарне (Б., 1907, 74, 3); Збіркою гуцульських ґерданів і вишивок займуся дуже охотно. Перші позамовляла я вже у жінок деяких руських околиць (Коб., Листи, 8, 261); Одно, що знала добре й чинила радо, — шила та вишивала білля, силяла ґердани та бодзики і товар випасала (Коб., Земля, 223)
// рум.. gherdan — 1) кольє, намисто, 2) вінок, корона; порівн. ґердан, рум. — широка стрічка, вишита дрібними пацьорками, що її носять на Західній Україні дівчата на шиї, парубки — на брилях, силянка (СЧС, 120).
Значення в інших словниках
- ґердан — ҐЕРДА́Н, а, ч. 1. Жіноча прикраса з бісеру, виконана в народному стилі, яку носять на шиї та на грудях; ґерданець; ґерданик. Одно [єдине], що знала [Докія] добре й чинила радо – шила та вишивала білля, силяла ґердани (О. Словник української мови у 20 томах
- ґердан — ґерда́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ґердан — -а, ч., діал. Шерстяна стьожка або ажурний комірець із бісеру, якими в Галичині, на Буковині та в Закарпатті жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки – капелюхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґердан — Узорна плетінка із скляних кольорових намистин напів- або круглої форми, яку дівчата носять як шийну прикрасу, пришивають на стрічку (парубки — на крисаню). Універсальний словник-енциклопедія
- ґердан — Ґердан, -ну м. Шерстяная повязка въ формѣ широкой ленты, которую въ Галиціи дѣвушки носятъ на головѣ; если же она носится на шеѣ, то на ней нашиваются разноцвѣтныя бусы; подобною же повязкою украшаются и шляпы парней. Kolb. I. 38, 40, 36. Словник української мови Грінченка