ґратуляція
Ґратуляція. Привітання, поздоровлення Виділових засідань відбуло ся два (6. ХІ. н. ст. 1908. — І 25. XII. н. ст.), на котрих висловлено через депутацію ґратуляції Єго Ексцелєнції Преосьвященному Митрополитови з нагоди відзначеня Єго гідностю "тайного радника " (Звідомл., 1914, 15)
// пол. gratulacja — привітання, поздоровлення.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґратуляція — Ґратуля́ція: — вітання [54] Словник з творів Івана Франка
- ґратуляція — ґратуля́ція іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- ґратуляція — -ї, ж., зах. Дія, за знач. ґратулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґратуляція — Ґратуля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)