ґрис
Ґрис. Висівки. [Коршмар] дасть корець кукурудзів і корець ґрису для худібки на відробок еліті без проценту. А прийшла осінь - віддати два корці кукурудзів без причинку за корець кукурудзів і корець ґрису: Два корці взяв, два корці віддав по справедливости, аби нікому не було кривди (Товариш, 1908, 122); Іменно отруби житні впливають на приріст м'яса в худобі, а не впливають на видатність молока. Дальше, молоко то буде давати тверде і меньше смачне масло. Для того житний ґрис не є надто добра паша для коров, можна єго давати найбільше 1 кґ. на днину (Товариш, 1908, 271)
// пол., grys — висівки.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґрис — Ґрис: — висівки [53] Словник з творів Івана Франка
- ґрис — ґрис 1. пшенична мука нижчого сорту (ст) 2. висівки (Лучук) (ср, ст)||ґрисьок ◊ че́рви на ґрис стереби́ли → черви Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ґрис — Ґрис, -су, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ґрис — Ґрис, -су м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Гн. I. 100. см. висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать. Канев. у. Словник української мови Грінченка