ґрис
ґрис 1. пшенична мука нижчого сорту (ст)
2. висівки (Лучук) (ср, ст)||ґрисьок
◊ че́рви на ґрис стереби́ли → черви
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґрис — Ґрис: — висівки [53] Словник з творів Івана Франка
- ґрис — Ґрис. Висівки. [Коршмар] дасть корець кукурудзів і корець ґрису для худібки на відробок еліті без проценту. А прийшла осінь - віддати два корці кукурудзів без причинку за корець кукурудзів і корець ґрису: Два корці взяв... Українська літературна мова на Буковині
- ґрис — Ґрис, -су, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ґрис — Ґрис, -су м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Гн. I. 100. см. висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать. Канев. у. Словник української мови Грінченка