1. Словник української мови Грінченка

ґрис

Ґрис, -су

м.

1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Гн. I. 100. см. висівки.

2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрис — Ґрис: — висівки [53] Словник з творів Івана Франка
  2. ґрис — Ґрис. Висівки. [Коршмар] дасть корець кукурудзів і корець ґрису для худібки на відробок еліті без проценту. А прийшла осінь - віддати два корці кукурудзів без причинку за корець кукурудзів і корець ґрису: Два корці взяв... Українська літературна мова на Буковині
  3. ґрис — ґрис 1. пшенична мука нижчого сорту (ст) 2. висівки (Лучук) (ср, ст)||ґрисьок ◊ че́рви на ґрис стереби́ли → черви Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ґрис — Ґрис, -су, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)