ґуст
Ґуст. Смак, стиль. Котари на двері, якими не посоромив ся би і перший аристократичний сальон, а не уступаючі щодо густу і ефекту виробам найперших фабрик заграничних (Б., 1896, 165-166, 4); Я маю в себе ще одну новелку Стефаника, “Катрусю ”, цілком в хусті “Мужицької смерті ” Мартовича — і її можна би до “Листу” доложити (Коб., Слова..., 249)
// пол. gust — смак, схильність; gustowny — вишуканий, зі смаком; рум. gust — 1) смак, присмак; 2) почуття вишуканого смаку.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґуст — Смак, присмак, уподоба, див. апетит Словник чужослів Павло Штепа
- ґуст — ґуст 1. уподобання, смак (ст): 3 відновленням помешкання було багато клопоту, бо тяжко було збагнути ґусту пані Кушнірської. Чотири рази мальовано кімнати (Нагірний)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ґуст — Ґуст, -ту, -тові; ґу́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)