висікти

Висікти, витесати, вирізьбити

«Холодне, мов висічене з каменю, обличчя дивилось на мене», — читаємо в оповіданні сучасного письменника й спиняємось думкою над словом висічене. Адже висікати чи сікти означає «рубати гострим знаряддям» чи «шмагати різками»: «Як зачав сікти мечем, — висік триста п’ятдесят чоловік мечем» (Б. Грінченко); «Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть» (М. Номис). Із фрази бачимо, що письменник хотів сказати інше, але забув про слова витесати, витесаний, коли мовиться про щось, зроблене з каменю («Стояв, неначе витесаний з білого каміння». — І. Нечуй-Левицький), вирізьбити, вирізьблений, коли мають на оці матеріал із дерева, кості тощо («Там такі штучки різьбив на верстаті, що хоч на виставку». — Ю. Яновський).

Отож, у наведеній на початку фразі треба було написати: «мов витесане з каменю обличчя».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висікти — ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити. Словник синонімів української мови
  2. висікти — ви́сікти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. висікти — ВИ́СІКТИ див. висіка́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. висікти — див. висікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. висікти — див. побити Словник синонімів Вусика
  6. висікти — Аю, -аєш, недок., висікти, -чу, -чеш, док. Бити. Словник сучасного українського сленгу
  7. висікти — ВИ́СІКТИ див. висіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  8. висікти — Висікати, -каю, -єш сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. н. п. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587. Словник української мови Грінченка