вірогідний

Вірогідний та ймовірний

Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних джерел»; «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне.

Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірогідний — вірогі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вірогідний — -а, -е. Який не викликає сумніву; достовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вірогідний — ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не викликає сумніву; достовірний. Оповідали не цілком вірогідні речі, але оповідали всі одноголосно і однаково (Г. Хоткевич); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. Словник української мови у 20 томах
  4. вірогідний — (який не викликає сумнівів) імовірний, правдивий, достовірний. Словник синонімів Полюги
  5. вірогідний — (- дані) імовірний, ймовірний; (- джерело) надійний, безсумнівний. Словник синонімів Караванського
  6. вірогідний — ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. вірогідний — ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву; достовірний. Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 126); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Словник української мови в 11 томах