вірогідний
Вірогідний та ймовірний
Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних джерел»; «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне.
Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
Джерело:
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вірогідний — (який не викликає сумнівів) імовірний, правдивий, достовірний. Словник синонімів Полюги
- вірогідний — вірогі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- вірогідний — (- дані) імовірний, ймовірний; (- джерело) надійний, безсумнівний. Словник синонімів Караванського
- вірогідний — -а, -е. Який не викликає сумніву; достовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірогідний — ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не викликає сумніву; достовірний. Оповідали не цілком вірогідні речі, але оповідали всі одноголосно і однаково (Г. Хоткевич); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. Словник української мови у 20 томах
- вірогідний — ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- вірогідний — ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву; достовірний. Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 126); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Словник української мови в 11 томах