горе-вчений

Горе-вчений, горе-майстер, біда, а не вчений, попсуй-майстер, цигикач, цигикало, ґанджа-андибер

«Цей горе-вчений мав зухвалість заперечувати досягнення справжніх учених і вихваляв свої горе-досягнення», — читаємо в репортерській замітці. Нас дивує, що автор двічі вдається до однакової частини складених слів: «горе-вчений» і «горе-досягнення». Невже в українській мові нема інших слів, щоб уникнути цього повторення? Ні, вони є, але, мабуть, автор не знає їх. Замість «горе-вчений» можна сказати: біда, а не вчений, замість «горе-досягнення» — лихо, а не досягнення. У народній мові є дуже поширений вислів попсуй-майстер: «Цього попсуй-майстра тільки гукни — відразу переведе леміш на швайку, а з швайки зробить пшик» (із живих уст). Замість вислову «горе-музикант» у народі воліють казати цигикач («Хіба Войтенко вміє на скрипці грати? Тільки цигикає. То цигикач, а не музика». — З живих уст), цигикало.

Замість «горе-богатир» Російсько-український словник за редакцією А. Кримського пропонував іронічний вислів ґанджа-андибер від імені героя історичної думи Хвеська Ґанджі-Андибера. Що ж — і такий вислів може знадобитися в творі відповідного жанру.

А взагалі не слід користуватись одним висловом, коли є їх кілька, та ще, до того, таких соковитих, як ті, що наведено вище. Учімося в народу образності вислову! Це в народній пісні чуємо: «Ой лихо не Петрусь — лице біле, чорний вус».