живопис

Живописний малюнок і мальовничий краєвид

Багато сучасних письменників і журналістів уподобало слово живописний, тулячи його будь-де. «У цій місцевості й навколо є багато живописних куточків», — читаємо в одному нарисі, а далі бачимо в журналах кольорові ілюстрації краєвидів — під рубрикою «Живописна Україна».

Відповідниками до слів живопис і його похідних є малярство, малярський і маляр. Слово маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, що фарбує дахи, паркани та інші предмети, але насамперед митця, художника: «Пам’ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал» (Леся Українка).

Є в нашій мові, чомусь занехаяне тепер, слово мальовничий, що означає «гарний, красивий, милий для ока, привабливий», «такий, що ніби намалювала вправна рука митця»: «Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга» (М. Трублаїні).

Близьким за своїм значенням до прикметника мальовничий є слово барвистий: «Сни барвисті» (М. Вороний); «Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі» (В. Сосюра).

З цього всього можна зробити висновок, що в наведеній напочатку фразі слова «живописні куточки» чи в рубриці «Живописна Україна» — так само недоречні, якби написати — «мальовничий факультет» замість малярський, а треба — «мальовничі куточки», «Мальовнича Україна». Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живопис — живо́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. живопис — [жиевопиес] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  3. живопис — ЖИВО́ПИС, у, ч. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. У Ширяєва Шевченко вперше мав можливість учитися живопису (Корн. Словник української мови в 11 томах
  4. живопис — Основний вид образотворчого мистецтва, сутність якого полягає у використанні лінії та кольору на площині; в залежності від призначення й масштабу поділяється на: монументальний, станковий, декоративний, книжковий; за жанром розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
  5. живопис — Малярство Словник чужослів Павло Штепа
  6. живопис — ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Словник синонімів української мови
  7. живопис — Живо́пис, -су, -сові, -сом (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. живопис — -у, ч. 1》 Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. 2》 збірн. Твори цього виду мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. живопис — Вид образотворчого мистецтва, якому притаманне прагнення перетворити зображальну поверхню в зорову подібність простору. Для цього використовуються колористичні засоби і твори виконуються фарбами, нанесеними на поверхню. Прийнято розрізняти станковий, монументальний, декоративний, ілюзіоністський Ж. Архітектура і монументальне мистецтво