живопис

живо́пис

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живопис — [жиевопиес] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  2. живопис — Живописний малюнок і мальовничий краєвид Багато сучасних письменників і журналістів уподобало слово живописний, тулячи його будь-де. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. живопис — -у, ч. 1》 Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. 2》 збірн. Твори цього виду мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. живопис — Малярство Словник чужослів Павло Штепа
  5. живопис — Основний вид образотворчого мистецтва, сутність якого полягає у використанні лінії та кольору на площині; в залежності від призначення й масштабу поділяється на: монументальний, станковий, декоративний, книжковий; за жанром розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
  6. живопис — ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Словник синонімів української мови
  7. живопис — Живо́пис, -су, -сові, -сом (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. живопис — ЖИВО́ПИС, у, ч. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. У Ширяєва Шевченко вперше мав можливість учитися живопису (Корн. Словник української мови в 11 томах
  9. живопис — Вид образотворчого мистецтва, якому притаманне прагнення перетворити зображальну поверхню в зорову подібність простору. Для цього використовуються колористичні засоби і твори виконуються фарбами, нанесеними на поверхню. Прийнято розрізняти станковий, монументальний, декоративний, ілюзіоністський Ж. Архітектура і монументальне мистецтво