1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

лівша

Лівша і шульга

Слово лівша майже витиснуло давнє українське шульга. Ось читаємо, наприклад, у газеті заголовок фейлетона: «Про лівшу — лівою рукою». Тритомний Російсько-український словник наводить слово шульга як застаріле, даючи перевагу лівші. А тим часом скільки прізвищ утворилось від цього слова: Шульга, Шульженко, Шульженчук, Шульгін! Скільки разів ми натрапляли на слово шульга в класичній літературі й живій народній мові, ба навіть у сучасного українського письменника О. Ільченка, доброго знавця української мови, читаємо: «Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто». Навряд чи є підстави виводити це слово «за штат» і не послуговуватись ним у нашій сучасній літературній мові.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лівша — (той, хто працює більше лівою рукою) шульга, діал. малькутник, лівак. Словник синонімів Полюги
  2. лівша — Навіщо оголошувати застарілим і викидати з мовного вжитку питоме українське слово шульга? Фіксуючи його як застаріле, деякі словники чомусь надають перевагу лексемі лівша. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. лівша — лівша́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. лівша — Левшун, лившун, лівак, лівака, лівас, лівацун, ліваштан, лівкун, лівкут, лівкутник, манькут (діал. від манька — ліва рука), манькута, манькутник Словник синонімів Вусика
  5. лівша — -і, ч. і ж. 1》 Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою; шульга. 2》 Про умілого майстра, умільця, здатного виконувати тонку роботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лівша — Манько, манькут, шульга, лівак, лівачка Словник чужослів Павло Штепа
  7. лівша — ЛІВША́, і́, ч. і ж. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою; шульга. І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  8. лівша — ЛІВША́ (той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою), ЛІВА́К діал., ЛІВКУ́Т діал., ШУЛЬГА́ заст. Лівша він (прапорщик), з лівої, кажуть, рубає, але рубає так, що інший і правою не вруба! (О. Гончар); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
  9. лівша — ЛІВША́, і́, ч. і ж. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Ю. Янов., II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою (Головко, І, 1957, 447). Словник української мови в 11 томах
  10. лівша — Лівша, -ші об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у. Словник української мови Грінченка