нагода

Нагода й пригода

Ці два слова — немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві», — читаємо в рецензії; «Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода», — чуємо з уст.

Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам’ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів’я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).

Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).

Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагода — стати в пригоді чи в нагоді? Іменники пригода та нагода – наче камінь спотикання для тих, хто негаразд знає або тільки починає вивчати українську мову. В одній з попередніх публікацій побіжно згадувалося про вживання їх. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. нагода — наго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. нагода — Нагода злодія родить. Бо не вкрав би і не витворив би злодійського нахилу. Натягай вітрила, поки вітер віє. Роби в пору. При нагоді, чи не при нагоді, аби в добрій злагоді. Несподівано стрітившись два приятелі витають себе. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. нагода — див. можливість Словник синонімів Вусика
  5. нагода — НАГО́ДА (зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини), ОКА́ЗІЯ розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) заст.; ВИ́ПАДОК (звичайно про непередбачену, раптову нагоду); МОМЕ́НТ (звичайно про коротку й непередбачену нагоду). Словник синонімів української мови
  6. нагода — НАГО́ДА, и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. нагода — (слушний момент) оказія, випадок, шанс, можливість. Словник синонімів Караванського
  8. нагода — -и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, принагідний для чого-небудь момент. З нагоди чого — у зв'язку з певними обставинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. нагода — (сприятливі для чогось обставини) випадок, розм. оказія. Словник синонімів Полюги
  10. нагода — НАГО́ДА, и, ж. Сприятливі, слушні або зручні для здійснення чого-небудь обставини, умови, час, момент і т. ін. Коли вже в спальні заспокоїлось, Челканов хотів скористатися з нагоди, щоб поговорити з Марком (І. Словник української мови у 20 томах
  11. нагода — Нагода, -ди ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу. Єв. Л. XXII. 6. Словник української мови Грінченка