приклад

прикла́д

Приклад і кольба

Слово приклад, як частина рушниці, — дуже схоже на українське слово приклад, що відрізняється від нього тільки наголосом. Це часом утруднює читання тексту, приміром, у такій фразі: «Його останнім, проте дуже переконливим, аргументом був старий приклад, якого він завжди висував, коли заходила суперечка на полюванні й не знати було, хто вбив зайця». Не відразу й збагнеш тут, чи сварливий мисливець наводив приклад з аналогічного випадку на якомусь іншому полюванні, чи він загрожував нижньою частиною своєї рушниці, — це можна зрозуміти гаразд, тільки прочитавши попередні або дальші фрази.

А чом би нам не скористатися словом кольба, що означає саме цю нижню частину рушниці? Це слово трапляється й у нашій класичній літературі: «Жандарми били його, одначе він мовчав. Лиш раз, — коли, вдарений кольбою, мов переломлений, упав до землі, — кликнув» (О. Кобилянська). Це слово вживається в говорах західних областей України, а також Поділля й Волині. Його наводять під рубрикою обласного слова Українсько-російський і тритомний Російсько-український словники. Не вадило б, не боячись «провінціалізму» цього слова, широко застосовувати його в художній і технічній літературі.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приклад — I -у, ч. 1》 Те, що варто наслідувати; зразок. || Той, кого варто наслідувати. Брати за приклад. Давати приклад. 2》 Конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приклад — ПРИ́КЛАД¹, у, ч. 1. Те, що варто наслідувати; зразок. Сам бачу, що просвіта та добрий приклад переінакшили діло! (М. Коцюбинський); Прикладом використання історико-порівняльного методу є унікальна праця І. Словник української мови у 20 томах
  3. приклад — [приклад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. приклад — ПРИ́КЛАД (конкретний вияв чогось, зокрема діяльності або поведінки якоїсь особи), ІЛЮСТРА́ЦІЯ, ФАКТ, СВІ́ДЧЕННЯ, ВИ́ПАДОК рідше. — Від самого початку існування комісії аж досі не було ще прикладу... Словник синонімів української мови
  5. приклАд — (кріса) кольба. Словник синонімів Караванського
  6. прИклад — Зразок, взірець, взір; (живий) ілюстрація, доказ, свідчення; МАТ. задачка. Словник синонімів Караванського
  7. приклад — 1. (рушниці) притулка 2. це див. примір Словник чужослів Павло Штепа
  8. приклад — При́клад, -ду м. 1) Примѣръ. Лучний приклад, ніж наука. Ном. № 6106. Наприклад. Напримѣръ. до-прикладу. Хорошо, удачно, складно. Харьк. г. Не вмію я до прикладу у сьому ділі сказати. Кв. не до ладу, не до прикладу. Ни къ селу, ни къ городу. Словник української мови Грінченка
  9. приклад — при́клад 1 іменник чоловічого роду зразок; конкретний вияв чого-небудь; математичний вираз, що потребує розв'язання при́клад 2 іменник чоловічого роду влучний вислів рідко прикла́д іменник чоловічого роду частина ложа гвинтівки; щось, що прикладається — рідко Орфографічний словник української мови
  10. приклад — (підтвердження якоїсь думки конкретним фактом) свідчення, ілюстрація, зразок. Словник синонімів Полюги
  11. приклад — бра́ти / взя́ти при́клад з кого. Наслідувати кого-небудь. (Касьянов:) Ось візьміть приклад з Миколи Щорса. Він блискуче використав умови природи: Дніпро замерз, він перейшов його по кризі і несподівано взяв Київ (Л. Дмитерко). Фразеологічний словник української мови
  12. приклад — ПРИ́КЛАД¹ , у, ч. 1. Те, що варто наслідувати; зразок. Сам бачу, що просвіта та добрий приклад переінакшили діло! (Коцюб., І, 1955, 463); Світу маяк наша держава, Світові приклад радянські діла (Рильський, І, 1956, 449)... Словник української мови в 11 томах
  13. приклад — При́клад, -ду; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)