приклад

ПРИ́КЛАД¹, у, ч.

1. Те, що варто наслідувати; зразок.

Сам бачу, що просвіта та добрий приклад переінакшили діло! (М. Коцюбинський);

Прикладом використання історико-порівняльного методу є унікальна праця І. Франка “Галицько-руські приповідки”, де кожна українська приповідка, кожне прислів'я супроводжується тематичним відповідником, що існує в інших народів (з наук. літ.);

// Той, кого варто наслідувати.

Та й самі вчіться, брати мої! Побачите, що легше буде жити на світі, як освітитесь світом науки .. Я вам живий приклад! (М. Коцюбинський);

Все частіше вчителі називали Марійку як приклад для всього класу (О. Донченко).

2. Конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи.

[Руфін:] Я знаю, що і приклади Катона та Ціцерона не одмінять вдачі Летіція (Леся Українка);

Творчий приклад поета [П. Тичини], його художня майстерність є багатою лабораторією для кожного молодого літератора (А. Малишко);

– Я тебе оберігаю від поганих прикладів (О. Донченко);

// Конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи як ілюстрація або доказ чого-небудь.

Анна Федоровна служить мені живим прикладом, як люди поправляються в Сан-Ремо, просто в очах і до непізнання! (Леся Українка);

Старих я чую прикрий сміх І слово, значене хулою: – Дивіться, діти, приклад вам: Був гордий, розійшовся з нами, Хотів запевнить нас, що сам Говорить Бог його устами (М. Зеров);

// Факт як свідчення чого-небудь.

– Або обіцяй другим, що ми не пустимо на їх садки філоксери, коли від самого початку існування комісії аж досі не було ще прикладу, щоб удалося нам цілком очистити від філоксери виноградники в якому-небудь селі... (М. Коцюбинський);

Можна назвати численні приклади, коли до книги, як до вірного друга, до джерела натхнення звертаються люди в праці й боротьбі (з газ.).

3. Математичний вираз, що потребує розв'язання.

Олена Пилипівна подивилася суворо і суворо сказала: – Сідай швидше, Татарська, переписуй приклади й розв'язуй (О. Іваненко);

Приклад, який здавався мені знайомим, все-таки не виходив, бо я плутався в знаках і дужках (Л. Смілянський).

(1) Для при́кладу:

а) наприклад.

Для прикладу можна навести статтю, в якій розглядається торговельна кооперація та контакти у такій стратегічній галузі, як машинобудування (з наук. літ.);

б) для науки.

[Едіта:] Належну кару буде мати хлопець. [Крістабель (до Калеба):] Простіть його, він перепросить. [Калеб:] Звісно, а хльосту все-таки не вадить дати для прикладу (Леся Українка);

(2) До при́кладу – відповідно до ситуації, до чогось сказаного.

– Дочко! прийшла й наша черга до прикладу казати: годі лишень піч колупати, а чи нема чим сих ловців-молодців пов'язати? (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ось і мати [Колісника], низька натоптувана перекупка, говірка, балакуча, говоре – мов горохом сипле і все так до прикладу, все такими поговірками (Панас Мирний);

Зачав мій Шпак пісні виводить, – Так ні – зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Л. Глібов);

Ста́вити за (у) при́клад (за взіре́ць, взірце́м) див. ста́вити.

◇ Бра́ти / взя́ти при́клад див. бра́ти;

(3) За при́кладом чиїм – наслідуючи кого-, що-небудь у чомусь.

Єпископ зіходить вниз і сам дає собі зв'язати руки. Вся громада чинить те саме за його прикладом (Леся Українка);

Друга бригада, за прикладом першої, вирішила ночувати в полі, аж доки не скінчать сівби (П. Панч);

Ні до ла́ду́ ні до при́кладу див. лад;

Подава́ти / пода́ти при́клад див. подава́ти¹;

Пока́зувати / показа́ти при́клад див. пока́зувати.

ПРИ́КЛАД², у, ч., заст.

Влучний, часто римований вислів, що вживається відповідно до якої-небудь ситуації, до чогось сказаного.

То був [Василь] .. жартовливий на вигадки, на приклади – поперед усіх: тільки його й чути, від нього весь регіт іде (Г. Квітка-Основ'яненко).

ПРИКЛА́Д, а, ч.

Розширена частина ложа гвинтівки, автомата і т. п., яка служить для упору в плече під час стрільби.

А що мені не розбито голову прикладом, не розпорото живіт штиком, не прострелено груди кулею так, як іншим, то се ж тільки випадок... (Леся Українка);

Висіла на ньому [гвинтівка] якось нестрашно, по-домашньому просто – прикладом угору, дулом униз (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приклад — (підтвердження якоїсь думки конкретним фактом) свідчення, ілюстрація, зразок. Словник синонімів Полюги
  2. приклад — при́клад 1 іменник чоловічого роду зразок; конкретний вияв чого-небудь; математичний вираз, що потребує розв'язання при́клад 2 іменник чоловічого роду влучний вислів рідко прикла́д іменник чоловічого роду частина ложа гвинтівки; щось, що прикладається — рідко Орфографічний словник української мови
  3. прИклад — Зразок, взірець, взір; (живий) ілюстрація, доказ, свідчення; МАТ. задачка. Словник синонімів Караванського
  4. приклАд — (кріса) кольба. Словник синонімів Караванського
  5. приклад — [приклад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  6. приклад — Приклад і кольба Слово приклад, як частина рушниці, — дуже схоже на українське слово приклад, що відрізняється від нього тільки наголосом. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. приклад — I -у, ч. 1》 Те, що варто наслідувати; зразок. || Той, кого варто наслідувати. Брати за приклад. Давати приклад. 2》 Конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. приклад — 1. (рушниці) притулка 2. це див. примір Словник чужослів Павло Штепа
  9. приклад — бра́ти / взя́ти при́клад з кого. Наслідувати кого-небудь. (Касьянов:) Ось візьміть приклад з Миколи Щорса. Він блискуче використав умови природи: Дніпро замерз, він перейшов його по кризі і несподівано взяв Київ (Л. Дмитерко). Фразеологічний словник української мови
  10. приклад — ПРИ́КЛАД (конкретний вияв чогось, зокрема діяльності або поведінки якоїсь особи), ІЛЮСТРА́ЦІЯ, ФАКТ, СВІ́ДЧЕННЯ, ВИ́ПАДОК рідше. — Від самого початку існування комісії аж досі не було ще прикладу... Словник синонімів української мови
  11. приклад — При́клад, -ду; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. приклад — ПРИ́КЛАД¹ , у, ч. 1. Те, що варто наслідувати; зразок. Сам бачу, що просвіта та добрий приклад переінакшили діло! (Коцюб., І, 1955, 463); Світу маяк наша держава, Світові приклад радянські діла (Рильський, І, 1956, 449)... Словник української мови в 11 томах
  13. приклад — При́клад, -ду м. 1) Примѣръ. Лучний приклад, ніж наука. Ном. № 6106. Наприклад. Напримѣръ. до-прикладу. Хорошо, удачно, складно. Харьк. г. Не вмію я до прикладу у сьому ділі сказати. Кв. не до ладу, не до прикладу. Ни къ селу, ни къ городу. Словник української мови Грінченка