розглагольствувати

Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти

Дуже часто натрапляємо в газетних статтях на дієслово розглагольствувати: «Тут треба не розглагольствувати про несприятливі умови, а й діло робити». Яка потреба в цьому важкому старослов’янізмі, коли є природні, зрозумілі українські слова просторікувати, просторікати: «Годі просторікувати» (М. Номис); «Пишається, неначе пан, і просторікать заходився» (Л. Глібов); «Що мені вітер, що мені хвиля», — добродушно просторікував Шандор» (О. Гончар). Нема ніякої потреби, тим більше, що такі, не до речі вжиті, старослов’янізми віддаляють мову газети від живого мовлення народу, де напевно кажуть: «Тут треба не просторікувати (або не патякати, не теревенити, не балабонити, не талалаїти) про несприятливі умови, а — діло робити».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розглагольствувати — правильніше: просторікувати, розбалакувати, патякати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. розглагольствувати — розглаго́льствувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. розглагольствувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. розглагольствувати — РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Беззмістовно, багатослівно говорити про що-небудь. Треба менше розглагольствувати, а більше обмірковувати і працювати (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. розглагольствувати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. розглагольствувати — РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Беззмістовно, багатослівно говорити про що-небудь. Мілітаристи і реваншисти в Західній Німеччині роз-глагольствують.. про «захист вільного світу» від так званої комуністичної небезпеки (Рад. Укр., 1. І 1963, 1). Словник української мови в 11 томах