розглагольствувати

РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

Беззмістовно, багатослівно говорити про що-небудь.

Треба менше розглагольствувати, а більше обмірковувати і працювати (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розглагольствувати — правильніше: просторікувати, розбалакувати, патякати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. розглагольствувати — розглаго́льствувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. розглагольствувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. розглагольствувати — Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти Дуже часто натрапляємо в газетних статтях на дієслово розглагольствувати: «Тут треба не розглагольствувати про несприятливі умови, а й діло робити». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. розглагольствувати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. розглагольствувати — РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Беззмістовно, багатослівно говорити про що-небудь. Мілітаристи і реваншисти в Західній Німеччині роз-глагольствують.. про «захист вільного світу» від так званої комуністичної небезпеки (Рад. Укр., 1. І 1963, 1). Словник української мови в 11 томах