що

Що, який, котрий, которий

У багатьох людей, що вивчили українську мову не в колисці з уст матері, а з книжок, часом виникає питання, коли саме слід ставити той чи той займенник із цих трьох — що, який, котрий. Дехто вважає, ніби відповідно до російського слова который треба скрізь на початку підрядного речення ставити тільки займенник що, наприклад: «Людину, що стояла на розі вулиці, я вже десь бачив», — а займенниками який (яка, яке) й котрий (котра, котре) можна користуватись тільки в запитаннях: «Яка в тебе мета?», «Котра зараз година?». Іншим здається, що займенник який стосується тільки речей, а котрий — людей, тимчасом як займенника що можна, мовляв, уживати однаково до людей і до речей тощо.

Усі ці здогади не мають під собою реального ґрунту. Справді, вживаємо що до людей і до речей: «Біжи, коню, біжи, ворон, з гори кам’яної до тієї дівчиноньки, що чорнії брови» (народна пісня); «Дай мені сокиру, що в коморі лежить» (із живих уст). Те саме можна сказати й про займенник який: «Який їхав, таку й стрів» (М. Номис); «Край дороги, якою котився віз, лежав білий пісок і пересипався на вітрі» (М. Коцюбинський). І точнісінько те саме можна повторити про займенник котрий: «Та нещаслива та дівчинонька, котра любить козака» (народна пісня); «Або погибель, або перемога, сі дві дороги перед нами стане... Котра з цих двох нам судиться дорога?» (Леся Українка).

Займенник котрий (-а, -е) може бути синонімом до якийсь (якась, якесь): «Поклав би на місці, як пса, нехай би зваживсь котрий!» (М. Коцюбинський).

В українській мові є й займенник которий — тотожний до котрий, але його майже не чуємо в сучасній літературній мові, тимчасом як у нашій класиці й фольклорі він траплявся часто: «Часом несподівано до мене забіжить котора дівчина з будинку» (Марко Вовчок); «Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати» (історична дума).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. що — [шчо] чого, чоуму, чим, м. (на) чому/ч'ім Орфоепічний словник української мови
  2. що — ЩО¹, чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві́що, займ. 1. також з підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. – Що... що таке? .. Що він тобі сказав?.. Словник української мови у 20 томах
  3. що — що 1 займенник форма 'віщо' вживається з прийменниками за, через, про та ін. що 2 сполучник незмінювана словникова одиниця вживається також як сполучне слово що 3 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. що — що: ◊ шо (що)? прошу? га? ірон., жарт. формула перепитування непочутого (ср, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. що — Що воно за сіно, коли одна суха трава. Про погане сіно. Що головою в піч, що в піч головою — то все не мед. Лихо завжди є лихом, як би воно не приходило. Що там і говорить, коли нічого балакать. Немає про що говорити. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. що — I чого, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ. 1》 також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. Знаєш що?... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. що — аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Фразеологічний словник української мови
  8. що — НАВІ́ЩО присл. (з якою метою), НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ЩО розм., ПРО ЩО́ розм., ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком несхвалення). — Що з тобою? Навіщо ти зодяглася в чорне? (Є. Гуцало); І нащо чоловік живе?... Словник синонімів української мови
  9. що — Що, чого́, чому́, чим, на чо́му́ і на чім; до чо́го; що б, що ж, що то, займ. що, сп., що ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. що — ЩО¹, чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві́що, займ. 1. також з підсил. част., ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. — Що… що таке? .. Що він тобі сказав?.. Словник української мови в 11 томах
  11. що — Що мѣст. 1) Что. Що мати варила? — Борщ. Ном. № 276. Вона знає, що починає. Ном. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Що не їж, а хліба хочеться. Грин. II. 309. Словник української мови Грінченка