аукціон

(англ. аuction)

1. Продаж товарів, майна, валюти з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Торг проводиться на конкурсній основі відповідно до аукціонних правил, що регламентують доставку товарів на а. Продаж, оформлення контрактів та одержання придбаних товарів. Аукціонний торг з підвищенням цін може здійснюватися в привселюдній або в таємній формі.

2. форма організації продажу товарних та інших цінностей, заснована на проведенні публічних торгів.

В основі аукціонної торгівлі закладений принцип змагальності покупців. Аукціонні торги веде аукціонник, наділений повноваженнями оголошення часу торгів, цін і покупця, що запропонував найвищу ціну. Аукціони можуть проводитися і на зниження цін, так звані голландські аукціони. У цьому випадку ціна знижується доти, доки не з’явиться бажаючий придбати товар.

3. метод продажу, за якого покупці роблять ставки і предмет аукціону продається покупцеві, який запропонував найвищу ціну; sale by auction – продавати з аукціону; auction rooms – аукціонні зали.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аукціон — аукціо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аукціон — (від лат. auctio/auctionus) засіб продажу товарів, при якому товар попередньо виставляють для огляду, і купує його той, хто дасть найбільшу ціну Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. аукціон — -у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, цінних паперів тощо. Валютний аукціон — проведення операцій з купівлі-продажу чужоземних валют за конкурсом покупців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аукціон — АУКЦІО́Н, у, ч. Спосіб публічного почергового продажу чого-небудь на основі конкурсу покупців. І концерт, і аукціон відбувалися в залі будинку графа (О. Словник української мови у 20 томах
  5. аукціон — Торг, торги Фразеологічні синоніми: продаж з молотка Словник синонімів Вусика
  6. аукціон — аукціо́н [від лат. auctio (auctionis) – збільшення] продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. аукціон — АУКЦІО́Н (прилюдний продаж майна, власником якого стає той, хто дає найбільшу суму), ТОРГИ́ мн. заст., ЛІЦИТА́ЦІЯ діал., ВИКЛИКА́ННЯ діал. Словник синонімів української мови
  8. аукціон — АУКЦІО́Н, у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, причому власником їх стає той, хто дає за них найбільшу суму. І концерт і аукціон відбувалися в залі будинку графа (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 127). Продава́ти з аукціо́ну — продавати що-небудь способом прилюдного торгу. Словник української мови в 11 томах
  9. аукціон — рос. аукцион (від латин. auctio — збільшення) — вид продажу товарів з публічних торгів у заздалегідь призначений час і в певному місці. Майно чи товари, виставлені на А., продаються тій особі (організації), яка запропонувала найвищу ціну. Eкономічна енциклопедія