аукціон

АУКЦІО́Н, у, ч.

Спосіб публічного почергового продажу чого-небудь на основі конкурсу покупців.

І концерт, і аукціон відбувалися в залі будинку графа (О. Іваненко);

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (з мови документів).

Продава́ти з аукціо́ну див. продава́ти.

△ (1) Валю́тний аукціо́н – спосіб купівлі-продажу іноземної валюти за неконвертовану національну валюту.

Мета валютного аукціону – надання можливостей купити валюту тим господарюючим суб'єктам, які не мають можливості заробити її або отримати із централізованих фондів (з наук. літ.);

(2) Че́ковий аукціо́н – спосіб купівлі-продажу акцій підприємств за приватизаційні чеки.

Засобом платежів на чекових аукціонах можуть бути приватизаційні паї відповідно 1 пай до 4 чеків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аукціон — аукціо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аукціон — (від лат. auctio/auctionus) засіб продажу товарів, при якому товар попередньо виставляють для огляду, і купує його той, хто дасть найбільшу ціну Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. аукціон — -у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, цінних паперів тощо. Валютний аукціон — проведення операцій з купівлі-продажу чужоземних валют за конкурсом покупців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аукціон — (англ. аuction) 1. Продаж товарів, майна, валюти з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Торг проводиться на конкурсній основі відповідно до аукціонних правил, що регламентують доставку товарів... Економічний словник
  5. аукціон — Торг, торги Фразеологічні синоніми: продаж з молотка Словник синонімів Вусика
  6. аукціон — аукціо́н [від лат. auctio (auctionis) – збільшення] продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. аукціон — АУКЦІО́Н (прилюдний продаж майна, власником якого стає той, хто дає найбільшу суму), ТОРГИ́ мн. заст., ЛІЦИТА́ЦІЯ діал., ВИКЛИКА́ННЯ діал. Словник синонімів української мови
  8. аукціон — АУКЦІО́Н, у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, причому власником їх стає той, хто дає за них найбільшу суму. І концерт і аукціон відбувалися в залі будинку графа (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 127). Продава́ти з аукціо́ну — продавати що-небудь способом прилюдного торгу. Словник української мови в 11 томах
  9. аукціон — рос. аукцион (від латин. auctio — збільшення) — вид продажу товарів з публічних торгів у заздалегідь призначений час і в певному місці. Майно чи товари, виставлені на А., продаються тій особі (організації), яка запропонувала найвищу ціну. Eкономічна енциклопедія