банківський капітал

(англ. bапk’s capital)

сукупність залучених банком грошових капіталів, які використовуються ним як банківські ресурси для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку становить меншу частину Б. к. На відміну від торгово-промислового капіталу, власний капітал банку вкладений у банківську справу і приносить банківський прибуток. Поєднання Б. к. з промисловим утворює фінансовий капітал.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банківський капітал — рос. банковский капитал загальна сума капітальних нагромаджень банку, одержана з різних джерел, яка використовується банком для ведення банківських операцій. Eкономічна енциклопедія