банківський капітал

рос. банковский капитал

загальна сума капітальних нагромаджень банку, одержана з різних джерел, яка використовується банком для ведення банківських операцій. Він складається з власного капіталу, створеного за рахунок акціонерного й резервного капіталів, що становить частину Б.к. його власників (акціонерів) , а також залученого капіталу — позичкових (кредитних) сум, одержаних від інших банків під проценти для збільшення оборотних сум.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банківський капітал — (англ. bапk’s capital) сукупність залучених банком грошових капіталів, які використовуються ним як банківські ресурси для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку становить меншу частину Б. Економічний словник