банківський капітал
рос. банковский капитал
загальна сума капітальних нагромаджень банку, одержана з різних джерел, яка використовується банком для ведення банківських операцій. Він складається з власного капіталу, створеного за рахунок акціонерного й резервного капіталів, що становить частину Б.к. його власників (акціонерів) , а також залученого капіталу — позичкових (кредитних) сум, одержаних від інших банків під проценти для збільшення оборотних сум.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- банківський капітал — (англ. bапk’s capital) сукупність залучених банком грошових капіталів, які використовуються ним як банківські ресурси для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку становить меншу частину Б. Економічний словник