бонд

Значення в інших словниках

1. бонд — -а, ч., фін. 1》 Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов'язується сплатити власникові зазначену суму в певний термін у майбутньому або регулярно сплачувати проценти. 2》 Гарантія, застава. 3》 Розписка, боргове зобов'язання. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бонд — БОНД, а, ч., фін. Облігація з фіксованим прибутком. Бонди було випущено на 2 роки під 14,75 %, що є безпрецедентно вигідними умовами, спрямованими на зацікавлення інвесторів (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
3. Бонд — Бонд прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
4. бонд — рос. бонд (від англ. bound — облігація, Гарантія, зобов'язання) — 1. Облігація з фіксованим прибутком, за якою її імітент зобов'язується сплатити у певний строк зазначену суму або сплачувати за певний строк фіксований процент від зазначеної суми. Eкономічна енциклопедія