бонд

-а, ч., фін.

1》 Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов'язується сплатити власникові зазначену суму в певний термін у майбутньому або регулярно сплачувати проценти.

2》 Гарантія, застава.

3》 Розписка, боргове зобов'язання.

Аварійний бонд — підписка, що її видає вантажоодержувач або страхувальник перевізнику вантажу при його одержанні, коли мали місце аварійні збитки та витрати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонд — БОНД, а, ч., фін. Облігація з фіксованим прибутком. Бонди було випущено на 2 роки під 14,75 %, що є безпрецедентно вигідними умовами, спрямованими на зацікавлення інвесторів (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. Бонд — Бонд прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. бонд — (англ. bоnd) облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов’язується сплатити власнику фіксовану суму капіталу в певний момент у майбутньому або сплачувати проценти за півріччя, рік. Економічний словник
  4. бонд — рос. бонд (від англ. bound — облігація, Гарантія, зобов'язання) — 1. Облігація з фіксованим прибутком, за якою її імітент зобов'язується сплатити у певний строк зазначену суму або сплачувати за певний строк фіксований процент від зазначеної суми. Eкономічна енциклопедія