гнучкий робочий час

(англ. flexible work time)

дає змогу маніпулювати тривалістю робочого дня, робочого тижня, року, усього періоду трудової активності працівника і використовується для підвищення гнучкості ринку праці в капіталістичних країнах. У Бельгії, наприклад, за наявності закону про 38(годинний робочий тиждень (1979 р.) одночасно проголошений принцип 5:3:3, що дає право підприємцям скорочувати робочий час на 5% при одночасному скороченні заробітної плати на 3% і обов’язковому збільшенні зайнятості (тобто чисельності працюючих) на 3%. Підприємці, що не збільшили прийом на роботу, зобов’язані перерахувати економію від скорочення заробітної плати в міністерство зайнятості і праці. З 1976 р. чоловіки і жінки певного віку в Бельгії можуть достроково виходити на пенсію, одержуючи при цьому щомісяця 80% останнього заробітку. З 1976 по 1983 р. достроково пішли на пенсію 113,5 тис.чол. З 1985 р. робочий день на підприємствах може бути збільшений чи зменшений на 2 години.