гомеостаз

Значення в інших словниках

1. гомеостаз — гомеоста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. гомеостаз — (гомеостазіс; від грецьк. homoios – подібний і stasis – нерухомість) здатність відкритої системи зберігати значення суттєвих змінних у певних межах, незважаючи на впливи (зміни, збурення) середовища її функціонування. Моделювання економіки. Тлумачний словник
3. гомеостаз — Стійкість метаболічних процесів організму. Словник термінів з агрофітоценології
4. гомеостаз — -у, ч. Відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей внутрішнього середовища організму людини й тварин (сталість складу крові, температури тіла). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гомеостаз — ГОМЕОСТА́З, у, ч., біол. Стан відносної стабільності внутрішнього середовища біологічних систем різних рівнів організації. Будь-який живий організм, у тому числі рослинний... Словник української мови у 20 томах
6. гомеостаз — гомеоста́з (від гомео... і ...стаз) відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей внутрішньо тварин (сталість складу крові, температури тіла). Словник іншомовних слів Мельничука
7. гомеостаз — Здатність організму підтримувати сталість внутрішнього середовища, можлива завдяки взаємодії систем організму, гол. чином нервової, гормональної та імунної. Універсальний словник-енциклопедія
8. гомеостаз — рос. гомеостаз (від грец. homoios — подібний і stasis — нерухомість) — тип динамічної рівноваги, що характерний для складних саморегулюючих систем і складається з істотно важливих для збереження системи параметрів у доступних межах. Eкономічна енциклопедія