1. Словник української мови у 20 томах

гомеостаз

ГОМЕОСТА́З, у, ч., біол.

Стан відносної стабільності внутрішнього середовища біологічних систем різних рівнів організації.

Будь-який живий організм, у тому числі рослинний, може перебувати у стані динамічної рівноваги (гомеостазі) з навколишнім середовищем у досить широких межах змін екологічних факторів (з наук. літ.);

Будь-яка хвороба – це відхилення від норм внутрішнього середовища організму, або, як кажуть вчені, гомеостазу (з наук.-попул. літ.);

В основі гомеостазу лежать динамічні процеси, оскільки сталість внутрішнього середовища безперервно порушується і так само безперервно відновлюється (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомеостаз — гомеоста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гомеостаз — (гомеостазіс; від грецьк. homoios – подібний і stasis – нерухомість) здатність відкритої системи зберігати значення суттєвих змінних у певних межах, незважаючи на впливи (зміни, збурення) середовища її функціонування. Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. гомеостаз — Стійкість метаболічних процесів організму. Словник термінів з агрофітоценології
  4. гомеостаз — -у, ч. Відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей внутрішнього середовища організму людини й тварин (сталість складу крові, температури тіла). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гомеостаз — (англ. homestasis) стан динамічної рівноваги. Економічний словник
  6. гомеостаз — гомеоста́з (від гомео... і ...стаз) відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей внутрішньо тварин (сталість складу крові, температури тіла). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гомеостаз — Здатність організму підтримувати сталість внутрішнього середовища, можлива завдяки взаємодії систем організму, гол. чином нервової, гормональної та імунної. Універсальний словник-енциклопедія
  8. гомеостаз — рос. гомеостаз (від грец. homoios — подібний і stasis — нерухомість) — тип динамічної рівноваги, що характерний для складних саморегулюючих систем і складається з істотно важливих для збереження системи параметрів у доступних межах. Eкономічна енциклопедія