девіза
(англ. foreign bill)
боргове зобов’язання або обов’язки, виражені у валюті. За допомогою д. здійснюють міжнародні розрахунки. До д. належать: перекази, чек на акредитив, виставлення на іноземний банк, платіжне доручення, платіжні вимоги, вексель, що підлягає сплаті за кордоном, а також іноземні банківські банкноти та монети.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- девіза — деві́за іменник жіночого роду вексель Орфографічний словник української мови
- девіза — Деві́за1, ж.р. 1. Девіз, гасло. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім’я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3). 2. Назва, заголовок. Українська літературна мова на Буковині
- девіза — Правило, заповідь, засада, канон; (на щиті) напис; П. мета; сов. девіз; пор. МОТТО. Словник синонімів Караванського
- девіза — -и, ж., фін. Вексель, чек і т. ін., виписаний в іноземній валюті для оплати його за кордоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- девіза — Гасло Словник чужослів Павло Штепа
- девіза — девіза девіз, гасло (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- девіза — ЧЕК (документ з розпорядженням вкладника банкові видати певну суму з поточного рахунку); ДЕВІ́ЗА (для оплати за кордоном). — Сідайте, не хвилюйтесь і зачекайте, доки я випишу чек (І. Кулик). Словник синонімів української мови
- девіза — Деві́за, -зи, -зі; деві́зи, -ві́з (ж. р. фр. la devise) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- девіза — ДЕВІ́ЗА, и, ж., фін. Вексель, чек і т. ін., виписаний в іноземній валюті для оплати його за кордоном. Словник української мови в 11 томах