девіза

Правило, заповідь, засада, канон; (на щиті) напис; П. мета; сов. девіз; пор. МОТТО.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. девіза — деві́за іменник жіночого роду вексель Орфографічний словник української мови
  2. девіза — Деві́за1, ж.р. 1. Девіз, гасло. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім’я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3). 2. Назва, заголовок. Українська літературна мова на Буковині
  3. девіза — -и, ж., фін. Вексель, чек і т. ін., виписаний в іноземній валюті для оплати його за кордоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. девіза — Гасло Словник чужослів Павло Штепа
  5. девіза — девіза девіз, гасло (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. девіза — (англ. foreign bill) боргове зобов’язання або обов’язки, виражені у валюті. За допомогою д. здійснюють міжнародні розрахунки. Економічний словник
  7. девіза — ЧЕК (документ з розпорядженням вкладника банкові видати певну суму з поточного рахунку); ДЕВІ́ЗА (для оплати за кордоном). — Сідайте, не хвилюйтесь і зачекайте, доки я випишу чек (І. Кулик). Словник синонімів української мови
  8. девіза — Деві́за, -зи, -зі; деві́зи, -ві́з (ж. р. фр. la devise) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. девіза — ДЕВІ́ЗА, и, ж., фін. Вексель, чек і т. ін., виписаний в іноземній валюті для оплати його за кордоном. Словник української мови в 11 томах