декретування
(англ. decree)
проголошення постанов (законів), які доводяться до безпосередніх виконавців з метою їх безумовного використання.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декретування — декретува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- декретування — -я, с. Дія за знач. декретувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декретування — Декретува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- декретування — ДЕКРЕТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. декретува́ти. *Образно. Від наївного декретування, від приписів і рецептів нам треба перейти до глибокого обгрунтування методу, який одночасно міг би бути і керівництвом до дії, тобто допомагав би писати книги (Рад. літ-во, 1, 1958, 18). Словник української мови в 11 томах