депозитні банки

(англ. deposit banks)

вид банків, які є характерними для країн із розвинутою ринковою економікою. Д. б. здійснюють кредитнорозрахункові операції переважно за рахунок залучення коштів клієнтів (депозитів). Вони займаються зазвичай короткостроковими депозитнопозичковими операціями. У широкому розумінні д. б. називають комерційні банки, що мають право приймати внески від населення, у вузькому – групу банків у Великобританії і Франції відповідно до їхньої національної банківської класифікації.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозитні банки — рос. депозитные банки банки, які здійснюють банківські операції в основному за рахунок залучення депозитів (вкладів). Eкономічна енциклопедія