депозитний сертифікат

(англ. deposit certificate)

письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання депозиту (внеску). Розрізняють д. с. до запитання та строкові.

Перші надають право власнику одержати певну суму грошей за пред’явленням д. с. На других вказується строк вилучення внеску і розмір належного відсотка. У деяких країнах, зокрема в США, випускаються строкові д. с., які обертаються і можуть бути продані вкладникам банку або дилерам із втратою відсотка, або передані однією особою іншій за допомогою передатного напису. Д. с. обігові випускаються на великі суми.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозитний сертифікат — рос. депозитный сертификат письмове свідоцтво, видане власнику депозиту кредитною установою про депонування (збереження) коштів. Воно посвідчує право вкладника розпоряджатись депозитними коштами. Eкономічна енциклопедія