депозитний сертифікат

рос. депозитный сертификат

письмове свідоцтво, видане власнику депозиту кредитною установою про депонування (збереження) коштів. Воно посвідчує право вкладника розпоряджатись депозитними коштами. Депозитні вклади вносяться під певну процентну ставку, зазначену банком-депозитарієм, що становить певний фінансовий Інтерес депозитора. Розрізняють Д.с. на вимогу, коли депозитор може одержати кошти будь-коли, терміновий, коли кошти можуть бути одержані у передбачений депозитним сертифікатом час (бо в іншому разі депозитор втрачає право на одержання кредитного процента).