дисконтна політика

(англ. discount policy)

одна із форм грошово-кредитної політики центральних (національних) банків, спрямована на регулювання економічних процесів шляхом підвищення чи зниження процентних (дисконтних) ставок з метою впливу на попит та пропозицію позичкового капіталу, темп інфляції, а також на стан платіжного балансу і валютний курс. Підвищення офіційної процентної ставки, спрямоване на скорочення видачі центральним банком кредитів комерційним банкам (кредитна рестрикція), а відтак – на скорочення грошової маси в обігу, стимулювання притоку іноземних капіталів для поліпшення платіжного балансу країни, збереження валютних резервів та підтримки курсу валюти.

Зниження офіційної процентної ставки заохочує видачу кредитів (кредитну експансію). Це призводить до розширення обсягів виробництва та відтоку іноземного капіталу з країни, збільшує грошову масу в обігу і призводить до переповнення нею каналів грошового обігу і може викликати інфляційні процеси.