1. Економічний словник

доля

(англ. fate)

одна з альтернатив вибору, перед якою стоїть керівник організації стосовно її майбутнього: чи може він оптимально формувати майбутнє, чи він є його жертвою. Історичний досвід показує, що, як правило, енергія менеджера спрямована на вирішення критичних ситуацій у щоденній практиці і йому не залишається часу на бачення перспективи. Його прагнення вирішувати нагальні проблеми цілком природне, але він повинен думати, формулювати і говорити про призначення організації у формі заявленої місії чи декларації. Наприклад, якість продукції не може бути віддадана на розсуд мінливої долі, тому що, якщо вона не запланована, то не з’явиться сама собою.

Варто не тільки передбачати майбутнє, а й готувати його. Для того щоб вижити, менеджеру потрібно мати щось більше ніж просто доля, йому потрібні план, мета і раціональне виправдання свого існування.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доля — (події життя людини) талан, розм. фортуна, заст. планида, (незалежно від людини) призначення, розм. судьба, книжн. фатум. Словник синонімів Полюги
  2. доля — до́ля 1 іменник жіночого роду хід подій до́ля 2 іменник жіночого роду частина Орфографічний словник української мови
  3. доля — Талан, фортуна, щастя, щастя-доля, кн. фатум, жм. плянета, планида, у фр. зоря, зірка, з. льос; (важка) хрест; (нашої науки) майбутнє, прийдешнє. Словник синонімів Караванського
  4. доля — [дол'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови
  5. доля — I -і, ж. 1》 Перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. || Умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому трапляється. || Бажане, щасливе життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. доля — 1. частка, див. пайок 2. це див. судьба Словник чужослів Павло Штепа
  7. доля — Одиниця музичного метру, ритму та розміру, частина тривалості такту, де рівномірно чергуються сильні (акцентовані) і слабкі (неакцентовані) Д. В простих тактах є одна сильна Д., в складних — дві та більша, але найбільш сильною є перша... Словник-довідник музичних термінів
  8. доля — до́ля 1. доля ◊ горба́та доля нещаслива доля (ст): Така вже наша доля горбата: ми працюємо в поті чола, наставляючи наші голови на небезпеку, а жниво збирає аґент Коґут (Керницький) 2. карт. вісімка пік у грі хапанка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. доля — Братіку перепою, перепий щастя й долю. Бажання молодятам, сиротам, що досі не зазнали щастя. Весільний звичай що гість п'є вино, чи інший напиток, як тост до молодят. Гірке життя й гірка долля, нич не вдієш, Божа волля. Доля призначена кожньому Богом. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. Доля — В укр. демонології душа предків, яку належить вшановувати; Д. іноді ототожнюють з ангелом-охоронцем та з душею людини або її двійником; за укр. віруваннями, народжується разом із людиною й тримається її до самої смерті; лиху Д. називають Недолею, або Бідою і Злиднями. Універсальний словник-енциклопедія
  11. доля — ви́пала (висо́ка (вели́ка)) честь кому, чому, перев. з інфін. Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас (футболістів) до контори й .. Фразеологічний словник української мови
  12. доля — ДОЛЯ — поняття-міфологема, що позначає історично першу (міфологічну в своїй основі) форму осягнення детермінованості людського буття. На відміну від інших форм такого осягнення (ідея промислу Божого в релігії, ідея необхідності в науці)... Філософський енциклопедичний словник
  13. доля — ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Словник синонімів української мови
  14. доля — До́ля, до́лі, до́лею, до́ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. доля — ДО́ЛЯ¹, і, ж. 1. Хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. Як бачите, доля закинула мене аж у Крим (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  16. доля — Доля, -лі ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. Чуб. V. 6. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. К. ЧР. 67. Словник української мови Грінченка