консигнація

(англ. соnsignment)

1. вид договору на прoдаж товарів через комісійні склади посередників за умови, що право власності на товар, який надійшов на склад посередника, залишається за постачальником до моменту продажу товару покупцю.

2. доручення однією стороною (консигнантом) іншій стороні (консигнаторові) продати від свого імені, але за рахунок консигнанта товари зі складу, що знаходяться за кордоном.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консигнація — консигна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. консигнація — -ї, ж. 1》 Форма продажу товарів через склади посередників, які здійснюють його зберігання протягом певного часу. 2》 Різновид комісійного продажу товарів за кордон, коли експортер надсилає товар іноземній фірмі з дорученням продати його на певних умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консигнація — КОНСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., екон. Різновид комісійної торгівлі, за якої експортер (консигнант) на певних умовах доручає іноземній фірмі (консигнатору) продати свій товар. Словник української мови у 20 томах
  4. консигнація — консигна́ція (від лат. consignatio – письмовий доказ) різновид комісійного продажу товарів за кордон, коли експортер (консигнант) надсилає товар іноземній фірмі (консигнатору) з дорученням продати його на певних умовах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. консигнація — рос. консигнация 1. Вид договору, за яким здійснюється комісійний продаж товарів, коли власник товару (консигнант) передає без попередньої оплати товар комісіонеру (консигнатору), посереднику для подальшого його продажу за певну комісійну винагороду. Eкономічна енциклопедія