консигнація

рос. консигнация

1. Вид договору, за яким здійснюється комісійний продаж товарів, коли власник товару (консигнант) передає без попередньої оплати товар комісіонеру (консигнатору), посереднику для подальшого його продажу за певну комісійну винагороду. При цьому власником товару залишається консигнант. У разі, коли товар протягом зазначеного в договорі часу не продається, він повертається його власнику за його рахунок. 2. Різновид комісійного продажу товарів на експорт, коли експортер (консигнант) надсилає товар іноземному партнерові — покупцеві (консигнатору) з дорученням продати його на певних умовах, залишаючи право власності на товар за собою. Сума вартості проданого товару перераховується консигнантові після його реалізації.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консигнація — КОНСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., екон. Різновид комісійної торгівлі, за якої експортер (консигнант) на певних умовах доручає іноземній фірмі (консигнатору) продати свій товар. Словник української мови у 20 томах
  2. консигнація — (англ. соnsignment) 1. вид договору на прoдаж товарів через комісійні склади посередників за умови, що право власності на товар, який надійшов на склад посередника, залишається за постачальником до моменту продажу товару покупцю. Економічний словник
  3. консигнація — консигна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. консигнація — консигна́ція (від лат. consignatio – письмовий доказ) різновид комісійного продажу товарів за кордон, коли експортер (консигнант) надсилає товар іноземній фірмі (консигнатору) з дорученням продати його на певних умовах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. консигнація — -ї, ж. 1》 Форма продажу товарів через склади посередників, які здійснюють його зберігання протягом певного часу. 2》 Різновид комісійного продажу товарів за кордон, коли експортер надсилає товар іноземній фірмі з дорученням продати його на певних умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови