консорціум
(англ. сопsular invoice)
1. тимчасове об’єднання різних підприємств (виробничих, наукових, торговельних, фінансових та ін.) для вирішення конкретних завдань – реалізації цільових програм та проектів. Після виконання поставленого завдання к. припиняє свою діяльність або переключається на інший вид договірного об’єднання.
2. один з типів комерційних господарських об’єднань у Росії. Це об’єднання підприємств на договірній основі для реалізації великомасштабних проектів, необхідність забезпечення яких вимагає об’єднання фінансових, технічних і організаційних зусиль. Консорціум може бути створений в одній з існуючих у Росії організаційно-правових форм.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консорціум — консо́рціум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- консорціум — [консорц'іум] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
- консорціум — -у, ч. Об'єднання групи монополістів (перев. банківських) для здійснення значних фінансових або комерційних операцій. Фінансовий консорціум. || Тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- консорціум — КОНСО́РЦІУМ, у, ч., екон., фін. Об'єднання банків, промислових підприємств і т. ін. Уведення ступеня “магістр” консорціумом навчальних закладів, а не одним і тим самим університетом має суттєві переваги (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- консорціум — консо́рціум (від лат. consortium – співучасть, спільність) одна з форм капіталістичних монополій; угода групи банківських або промислових монополій для спільного здійснення великих фінансових операцій. Словник іншомовних слів Мельничука
- консорціум — див. синдикат Універсальний словник-енциклопедія
- консорціум — КОНСО́РЦІУМ, у, ч. Об’єднання групи монополістів (переважно банківських) для здійснення значних фінансових або комерційних операцій. Фінансовий консорціум. Словник української мови в 11 томах
- консорціум — рос. консорциум 1. Одна з форм монополій, об'єднаних на підставі угоди групи банківських або промислових монополій для здійснення спільних великомасштабних фінансових програм. Eкономічна енциклопедія