1. Економічний словник

купюра

(англ. denomination)

білет грошового знака чи цінного папера з позначкою його номінальної вартості.

Грошові купюри випускаються різного номіналу – від одиниці до ста і більше, щоб створити максимум зручностей для учасників грошового обігу і звести до мінімуму кількість купюр та витрати на їх виготовлення, обслуговування обігу.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купюра — купю́ра 1 іменник жіночого роду скорочення купю́ра 2 іменник жіночого роду одиниця цінного паперу Орфографічний словник української мови
  2. купюра — (цінний папір) банкнота, грошовий знак, облігація; (пропуск у тексті) скорочення. Словник синонімів Караванського
  3. купюра — I -и, ж. Скорочення в тексті літературного або музичного твору. II -и, ж. Окрема одиниця цінного паперу (облігації, грошового знаку) визначеної номінальної вартості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. купюра — (від фр. couper — різати, скорочувати) — скорочування музичного тексту за допомогою вилучення його частини, картини чи акту в опері або опереті, яке виконавець робить на свій розсуд або за вказівкою композитора. Словник-довідник музичних термінів
  5. купюра — КУПЮ́РА¹, и, ж. Скорочення в тексті літературного або музичного твору. Якщо моя драма не вийде з цензури або вийде з великими купюрами, то я Вам надішлю її до “Зорі” (В. Словник української мови у 20 томах
  6. купюра — купю́ра (франц. coupure, від couper – різати) 1. Скорочення або викреслення в літературному тексті, нотному записі мелодії перед виданням чи виконанням твору зі сцени. 2. Грошові знаки різної вартості, а також облігації та подібні цінні папери. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. купюра — Купю́ра, -ри; -пю́ри, -пю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. купюра — КУПЮ́РА¹, и, ж. Скорочення в тексті літературного або музичного твору. Якщо моя драма не вийде з цензури або вийде з великими купюрами, то я Вам надішлю її до «Зорі» (Сам., 11,1958, 462); Не всі образи «Лісової пісні» увійшли до кінотвору.. Словник української мови в 11 томах
  9. купюра — рос. купюра 1. Позначення номінальної вартості паперових грошей, банківських білетів, цінних паперів (акції, облігації). 2. Дублікати (відбитки) окремих розробок, документів. 3. Скорочення у текстах літературних творів. Eкономічна енциклопедія