ліцензія

(англ. license)

1. дозвіл, що видається компетентними державними органами на здійснення деяких видів господарської діяльності (наприклад, торгівлі чи промислів), зокрема, зовнішньоторговельних операцій.

2. надання на основі відповідної угоди однією юридичною чи фізичною особою (ліцензіаром) дозволу іншій особі (ліцензіату) за обумовлену винагороду користуватися в певних межах винаходом.

3. дозвіл з боку державних органів на проведення торгівлі як на внутрішньому ринку збуту, так і на зовнішньому. При здійсненні зовнішньої торгівлі оформляються експортно(імпортні ліцензії в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків. Л. є основною формою державного регулювання торгівлі як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому. Поряд з цією формою важливого значення набуває й оформлення дозволу на використання винаходів, результатів наукових досліджень і наступних дослідницько-конструкторських розробок. Як правило, подібні л. видаються на винаходи, що охороняються патентами, але існують також безпатентні л.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцензія — Ліце́нзія: — свобода, права, дозвіл [51] Словник з творів Івана Франка
  2. ліцензія — ліце́нзія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ліцензія — ЛІЦЕНЗІЯ – ЛІЦЕНЦІЯ Ліцензія, -ї, ор. -єю. Дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо. Ліценція. Зниження тарифного мита тощо. Літературне слововживання
  4. ліцензія — див. ДОЗВІЛ. Словник синонімів Караванського
  5. ліцензія — [л'іцен'з'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  6. ліцензія — -ї, ж. 1》 Дозвіл, що надається на здійснення видів діяльності, які відповідно до діючого законодавства підлягають ліцензуванню. 2》 Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ліцензія — Дозвіл Словник чужослів Павло Штепа
  8. ліцензія — ЛІЦЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. Документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Словник української мови у 20 томах
  9. ліцензія — ліце́нзія (від лат. licentia – свобода, право) 1. Дозвіл, що надається державним органам, на право ввозу товарів з-за кордону й вивозу їх за кордон. 2. Патентна Л. – надання права здійснювати і використовувати чиїсь винаходи, на які видано патент. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. ліцензія — I угода, в якій власник патенту уповноважує ін. особу на реалізацію його винаходу. II офіційний дозвіл на різновид діяльності, яка не може бути здійснювана самочинно (полювання, видобуток корисних копалин, торгівля спиртним і т.п.). Універсальний словник-енциклопедія
  11. ліцензія — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев. Словник синонімів української мови
  12. ліцензія — Ліце́нзія, -зії, -зією (дозвіл) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. ліцензія — ЛІЦЕ́НЗІЯ, ї, ж. Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами; // Такий дозвіл на право використання чого-небудь. Силікальцит крокує далеко за межі нашої країни. Словник української мови в 11 томах
  14. ліцензія — рос. лицензия 1. Спеціальний дозвіл, виданий відповідними органами державної влади на право здійснення експортно-імпортних операцій з продажу-закупівлі (ут. ч. транзиту) окремих видів ліцензованих (регульованих. Eкономічна енциклопедія